Педагогічна діагностика та тестування

        Редченко О.Л., вчитель математики ЗОШ І-ІІІст. № 6 м. Ясинуватої

         Педагогічний контроль є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу. Він дає змогу перевірити ефективність, виявити позитиви, негативи, переваги і недоліки освітнього процесу. Його слід розглядати як взаємообумовлену, взаємопов'язану та взаємоузгоджену діяльність того, хто навчає, і того, хто навчається, суб'єкта учіння.

         Необхідність контролю й оцінювання навченості учнів обґрунтовується циклічністю освітнього процесу ( мета навчання навчально-виховний процес  результати  аналіз нова мета навчання навчально-виховний процес  … ), що передбачає дію закономірного дидактичного зв'язку. Для педагогічно правильного визначення нової мети навчання слід постійно відслідковувати стан навченості учнів та порівнювати отримані результати з бажаними.

         До основних складових педагогічного контролю результативності навчального процесу належать моніторинг і діагностика.

         Під моніторингом навчально-виховного процесу слід розуміти складову педагогічного контролю, яка реалізує тривале відстеження і поточну регуляцію навчально-виховного процесу.

 Педагогічна діагностика ґрунтується на матеріалах моніторингу навчально-виховного процесу, є інструментальним та технологічним засобом вироблення коригуючих дій, спрямованих на підвищення ефективності та якості навчання.

         Педагогічна діагностика – це процес зіставлення реального рівня навчальних досягнень учня або групи учнів зі змістом ідеалізованої моделі їх навченості (компетентності).

         Якщо традиційна перевірка знань, умінь і навичок учнів лише констатує результати навчання, не пояснюючи їх походження, то діагностування  розглядає  результати у зв'язку зі шляхами і способами їх досягнення. Діагностування поєднує в собі контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних, їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку.

          Найважливішими принципами діагностування та контролювання навченості учнів є об'єктивність, систематичність, гласність.

Об'єктивність полягає в такому змісті діагностичних тестів (завдань, питань), діагностичних процедур, який є науково обґрунтованим. Практично об'єктивність діагностування означає, що оцінки, які було виставлено, повинні співпадати незалежно від методів  і засобів контролювання та осіб, які здійснювали діагностування.

Систематичність полягає в необхідності проведення діагностичного контролювання на всіх етапах навчально-виховного процесу – від початкового сприйняття знань  до їх практичного застосування. Шкільний контроль необхідно здійснювати з такою частотою, щоб надійно перевірити всі важливі аспекти засвоєння навчального матеріалу. Принцип систематичності потребує комплексного підходу до проведення діагностування, при якому різноманітні форми, методи і засоби контролювання, перевірки, оцінювання використовуються  в тісному взаємозв'язку та поєднанні, підпорядковуються одній меті.

Принцип гласності полягає, насамперед, в проведенні відкритих  випробувань всіх учнів певної групи за одними критеріями. Принцип гласності потребує  оголошення результатів досліджень. Необхідною умовою реалізації цього принципу є аналіз результатів та їх обговорювання за участю зацікавлених осіб з метою складання перспективного плану корекційної роботи.

Діагностувати, контролювати, перевіряти й оцінювати знання та уміння учнів, а також рівень сформованості їх компетентностей слід в такій логічній послідовності, в якій проводиться  вивчення навчального матеріалу.

На початку навчального року, як правило,  проводяться діагностичне тестування та діагностичні контрольні роботи, тобто здійснюється вхідний контроль, метою якого є виявлення навчальних досягнень учнів, їх базової підготовки за курс попереднього навчального року, виявлення прогалин та їх усунення. Вхідний контроль можливий і доречний також і в середині навчального року, на початку вивчення нового розділу.

Поточний контроль здійснюється із уроку в урок в процесі засвоєння кожної теми та забезпечує  можливість діагностувати засвоєння учнями лише окремих елементів навчальної програми. Головна мета поточної перевірки – навчальна. Методи та форми такої перевірки можуть бути різними, вони залежать від таких факторів, як  зміст навчального матеріалу, його складність, вік та рівень підготовки учнів, мети навчання, конкретних умов.

  Тематичне оцінювання являє собою цілісний контроль знань з певного блоку предметного курсу. Проводиться наприкінці вивчення теми.

Підсумковий контроль проводиться наприкінці семестру і навчального року. Він спрямований на діагностування рівня фактичної навченості, зіставлення отриманих результатів з початковими, визначення відповідності навчальних досягнень певним нормам (стандартам).

                Під час діагностики якості навчання можливе використання різних методів контролю – системи послідовних взаємопов'язаних діагностичних дій учителя та учнів, що забезпечують зворотній зв'язок в процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу. До них належать спостереження, бесіда, опитування, письмові роботи, анкетування, тестування, тощо.  

         Нині, особливо в контексті долучення України до Болонського процесу, тестування розглядають як один із перспективних засобів ефективної перевірки результатів навчання чи ступеня готовності людини до певного виду діяльності.

         Слово тест англійського походження та на мові оригіналу означає іспит, дослідження. У вузькому значенні тест досягнення – це інструмент, що вимірює рівень оволодіння учнів знаннями й уміннями в результаті навчання. Тест – у більш широкому змісті – стандартизована процедура, сукупність методик для одержання визначених кількісних характеристик  про досягнутий рівень знань, умінь і навичок учнів.

  Якщо в основу класифікації тестів покласти різні аспекти (компоненти) розвитку і формування особистісних якостей, то вона буде наступною:

■ Тести загальних розумових здібностей, розумового розвитку.

■ Тести спеціальних здібностей в різних галузях діяльності.

■ Тести навченості, успішності, академічних досягнень.

■ Особистісні тести (спрямовані на вивчення різних аспектів особистості – мотивації, інтересів, емоціонального складу, тощо).

В залежності від орієнтації тести розділяють на три класи:

■ Нормативно-орієнтовані тести, показники виконання яких упорядковуються, та виконання яких окремим учнем оцінюється в порівнянні з результатами виконання завдань всієї групи. Конкретний тестовий показник може бути описаний як середній, вище середнього, нижче середнього. Такі тести використовуються під час відбору в навчальні заклади, профвідборів.

 ■ Критеріально-орієнтовані тести, показники яких дають уявлення про ступінь оволодіння певними знаннями, навичками та вміннями, тобто орієнтовані на певні цілі навчання.

         ■ Неформальні тести шкільної успішності, які складають вчителі з метою максимально об'єктивно зафіксувати результати спланованого ними навчального процесу та для подальшого використанні цих результатів в діагностичній роботі.

 Тестування проводиться як з окремими особами, так і в групах. В педагогіці домінують групові тести, що проводяться з усім класом, тому що вони є найбільш економними для викладача, дають можливість за відносно короткий час обробити результати та зробити висновок про стан засвоєння навчального матеріалу. Тести навченості або, як їх ще називають, шкільні тести – це лише один з різновидів психологічних та педагогічних вимірювань для діагностування різних сторін розвитку та формування особистості.     

         При розробці тестів навченості важливо, щоб вони відповідали запроектованим цілям навчання та розвитку. Тому перед їх складанням необхідно ретельно вивчити відповідний розділ навчальної програми, визначити мету і конкретні задачі навчання. Лише тоді складені тести будуть дійсними для конкретної категорії учнів. Чітка постанова питання в межах засвоєних знань - невід'ємна умова дійсності тесту. Якщо тест виходить за межи засвоєного змісту навчального матеріалу або не досягає його межі, він не буде дійсним для всіх учнів, що підлягають тестуванню. Дійсність тесту визначається статистичними методами.

         Ступінь надійності тестів характеризується стабільністю, стійкістю показників при повторних випробуваннях за допомогою того ж самого тесту  чи його рівноцінних замінників. Грамотно складені та апробовані тести навченості досягають коефіцієнту надійності 0,9. Доведено, що надійність підвищується зі збільшенням кількості тестових завдань. Надійність тестів навченості значно залежить від трудності їх виконання. Трудність визначається за співвідношенням правильних і неправильних відповідей на тестові питання. Якщо до складу тестів включено завдання, на які всі учасники тестування відповіли правильно або ж, навпаки, неправильно, надійність такого тесту різко знижується в цілому. Найбільш практичну цінність мають завдання, на які дають правильну відповідь 45 – 80% учасників тестування.

         Характеристика диференційованості пов'язана з використанням тестів, в яких необхідно вибирати правильну відповідь з декількох можливих альтернатив. Якщо, скажемо, всі учасники тестування безпомилково знаходять вірну відповідь на одне питання і водночас всі учасники тестування не можуть відповісти на інше, то це є сигналом для удосконалення тесту в цілому. Його необхідно диференціювати, зробити завдання розрізненими.

         Окрім розглянутих критеріїв використовується також показник ефективності тесту. Тест, який забезпечує при рівних умовах більшу кількість відповідей за одиницю часу, вважається більш ефективним.

         При складанні завдань для тестового контролю необхідно насамперед визначитися, на якому рівні складності буде складатися тест. Кількість та різновид завдань слід окреслювати залежно від цілей тестування, з урахуванням вікових особливостей учнів. Неможливо включати відповіді, хибність яких на момент тестування не може бути обґрунтована учнями. Питання не повинні повторювати формулювання підручників, не повинні містити «пасток». Тестові питання слід складати  таким чином, щоб відповіді на одні питання не були підказками для інших. Неправильні відповіді повинні конструюватися на основі типових помилок і повинні бути правдоподібними. Правильні відповіді слід розташовувати серед усіх, що пропонуються, у випадковому порядку.

         Правильно складені тести навченості повинні задовольняти певним вимогам. Вони повинні бути:

-         відносно короткочасними, тобто не потребувати великих затрат часу;

-         однозначними, тобто не припускати вільного тлумачення тестового завдання;

-         вірними, тобто виключати можливість формулювання багатозначних відповідей;

-         відносно короткими, що потребують стислих відповідей;

-         інформаційними, тобто такими, що забезпечують можливість співвідношення  кількісної оцінки за виконання тесту з порядковою чи інтервальною шкалою вимірювань;

-         зручними, тобто придатними для швидкої математичної обробки результатів;

-         стандартними, тобто придатними для широкого практичного використання – вимірювання рівня навченості якомого більшої кількості учнів, що оволодівають однаковим об'ємом знань на одному і тому ж рівні навчання.

Порівняльний аналіз відомих методів вимірювання рівня знань, які використовують в сучасній педагогіці, свідчить про те, що тестування найбільшою мірою задовольняє критеріям якості під час визначення рівня навченості, характеризується найвищою оперативністю та є найпридатнішим для комп'ютерної реалізації. Але не слід розглядати тестування як універсальний, абсолютний метод контролю та зводити педагогічну діагностику до простого тестування, тому що не всі характеристики засвоєння матеріалу можна отримати за допомогою тестування. Наприклад, творчі здібності, вміння логічно мислити, застосовувати теоретичні знання до вирішення завдань, зокрема, нетрадиційних, вміння конкретизувати свою відповідь прикладами, нажаль, продіагностувати за допомогою тестів неможливо.

Тому тестування, як один із методів педагогічної діагностики, слід використовувати в комплексі з іншими методами і формами контролю, а тест має стати одним із засобів комплексного оцінювання навченості учнів.